Методичні рекомендації щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2015/2016 навчальному році

Додаток № 3

до листа Інституту модернізації змісту освіти

01.12.2015 № 2.1/10-1036

Методичні рекомендації

щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології

у 2015/2016 навчальному році

Загальна частина

Всеукраїнська учнівська олімпіада з екології проводиться в чотири етапи: І етап - шкільні, ІІ етап - районні (міські), ІІІ етап - обласні (в місті Києві - міська) та IV етап - загальнодержавний рівень.

Документом, що визначає структуру, завдання, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1099 від 22.09.2011 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2011 року за № 1318/20056.

В олімпіаді з екології беруть участь учні 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, які стали переможцями попереднього етапу змагань.

Час проведення

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 07.09.2015 № 915 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів у 2015/2016 навчальному році» ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології проводиться
у січні-лютому відповідно до графіків, визначених відповідними департаментами (управліннями) освіти і науки та за завданнями регіональних предметно-методичних комісій.

Структура олімпіади

ІІІ етап олімпіади складається з двох турів: теоретичного та практичного. Для проведення олімпіади необхідно виділити щонайменше два дні.

Під час теоретичного туру у кожній аудиторії протягом усього туру повинен перебувати спостерігач, призначений оргкомітетом. Зашифровані роботи передаються членам журі для перевірки.

Практичний тур рекомендується проводити у формі публічного захисту проектів, виконаних учасниками змагань за індивідуальною тематикою. Для цього оргкомітет забезпечує кожного учасника стендом – місцем, де розміщуються матеріали проекту (постер), моделі чи інше обладнання, необхідне для демонстрації проекту. Рекомендовані розміри стенду – 125 х 125 см.

Вимоги до проекту:

1. Проект повинен містити результати лабораторних, польових чи теоре-тичних досліджень, отримані особисто учасником олімпіади, а не представляти огляд літературних джерел чи інформації з Інтернету.

2. Обсяг письмового тексту не повинен перевищувати 30 аркушів формату А4.

3. Рекомендована структура проекту:

- титульна сторінка;

- тези роботи;

- зміст («Список скорочень», «Вступ», «Матеріали та методи досліджень», «Результати», «Висновки». Можливий також розділ «Пропозиції» чи «Впровадження», якщо вони реально будуть);

- список використаних джерел.

Ілюстрації та таблиці повинні бути пронумеровані та розміщені в проекті після першого посилання на них в зручному місці.

4. Стиль викладу проекту - стислий, лаконічний, ясний, чіткий, науковий. Розділ «Результати» (містить результати власних досліджень) складає близько 60% від загального обсягу. Розділ «Висновки» – не більше, ніж одну сторінку. Висновки повинні бути обґрунтовані та підтверджені отриманими результатами.

5. Матеріали, які на думку учасника олімпіади мають сприяти розумінню проекту, але не були включені до основного тексту, можна оформити у вигляді додатків – фотоальбомів, колекцій, моделей тощо.

6. Проекти перевіряються лише на відповідність вимогам оформлення для допуску до захисту. Зміст проектів до початку олімпіади не перевіряється і не оцінюється.

Журі

До складу журі ІІІ етапу входять науковці, вчителі та методисти, але журі змагань не повинно включати науковців та викладачів переважно із одного навчального закладу. Кількість членів журі не повинна перевищувати третини від кількості учасників, які беруть участь у олімпіаді. 

Робота журі.

Теоретичний тур.

Після виконання учнями завдань роботи шифруються оргкомітетом та перевіряються членами журі. Критерії оцінювання автори завдань повинні чітко сформулювати до початку перевірки, погодити з членами журі, які беруть участь у перевірці робіт.

Практичний тур.

Організацію стендової сесії бажано виконати за такою схемою:

Всім стендам надати постійні номери.

1. Члени журі розподіляються на групи. Кожна група по одному разу заслуховує захист проекту кожним учасником.

2. Всі групи членів журі працюють одночасно починаючи обхід всіх стендів за номерами з різних точок (наприклад, перша група починає роботу з проекту № 1, друга - з проекту № 11, третя - з проекту № 21, четверта - з проекту № 31…).

3. Захист проекту триває до 5 хвилин. Протягом наступних 3 хвилин члени журі ставлять запитання учаснику, виставляють оцінки. Кожен член журі оцінює роботи індивідуально і заповнює окремий бланк оцінювання.

Подібна схема дозволяє оперативно провести оцінку проектів кожного учасника індивідуально кожним членом журі.

Зміст завдань

Теоретичний тур олімпіади може включати тести групи А, Б та В, завдання з відкритою відповіддю, екологічні задачі. Приблизно 2/3 цих завдань – завдання з екології, де базовим предметом є біологія, а решта – фізика, хімія, географія. Комплект завдань готується окремо для кожного класу. При розробці завдань радимо керуватись чинними навчальними програмами з екології для загальноосвітніх навчальних закладів. Тривалість виконання завдань визначається з урахуванням вікової категорії учасників змагань.

Оцінювання

Основна частина балів (до 80 %) повинна бути отримана учасником за рахунок стендової сесії. Теоретичний тур становить до 20 % від всіх набраних під час олімпіади балів.

Для перевірки робіт учасників олімпіади визначаються критерії їх оцінювання, що полегшує роботу членів журі й об’єктивує процес оцінювання. У критеріях оцінювання повинні бути відображені правильність і науковість викладення матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність вживання екологічної термінології, логічність і 4

доказовість у викладенні матеріалу, ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх та специфічних умінь школярів (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами). При оцінюванні захисту проектів враховано повинно бути наступне:

- Чи добре учень розуміє свій проект?

- Наскільки добре учень володіє науковою термінологією та методами?

- Детальність і точність документованості дослідження.

- Чи найкращим чином було виконано експериментальні процедури?

Критерії оцінювання проектів

Оригінальність (20 балів)

Наскільки проект оригінальний в:

- постановці проблеми;

- підходах до вирішення проблеми;

- аналізі даних;

- інтерпретації результатів;

- використанні існуючого обладнання?

Науковість (30 балів)

- Чи чітко сформульовано проблему?

- Чи існує план вирішення проблеми?

- Чи чітко визначено ті параметри, які потрібно оцінювати?

- При наявності контрольних дослідів – чи вірно була визначена їх потреба і чи правильно вони були поставлені?

- Чи відносяться виконані досліди до завдань первинної мети?

- Наскільки повно розкрито проблему в роботі?

- Чи реальне втілення проекту в життя?

- Чи знайомий учень з іншими підходами чи теоріями, що стосуються проекту?

- Чи достатньо було часу для виконання проекту?

- Чи знайомий учень з науковою літературою в галузі, якій було присвячено його проект?

Ясність і ґрунтовність (20 балів)

- Чіткість відповідей на запитання під час дискусії (пояснення мети, методів та вміння робити висновки). Звертати увагу на стиль: вільна розповідь чи завченість доповіді, оскільки останнє означає слабке розуміння основ?

- Чи відображають письмові матеріали розуміння учнем його дослідження?

- Чи має учень робочий щоденник з первинними результатами дослідження?

- Впорядкованість в проекті його етапів.

5

- Ясність вихідних даних та одержаних результатів.

- Чіткість оформлення друкованої версії проекту.

- Відображення проекту на стенді.

«Екологічність» та практичність проекту (20 балів)

- Яким чином проект стосується проблем екології чи охорони довкілля?

- Наскільки практичним є проект?

Навички (10 балів)

- Чи достатньо в учня навичок, необхідних для виконання роботи (лабораторних, обчислювальних)?

- Спостережливість.

- Навички планування експерименту та роботи.

- Навички проведення презентацій.

- Наскільки відповідає вимогам стиль викладення та оформлення?

Для нівелювання індивідуальних особливостей оцінювання захисту проектів різними членами журі бажано переводити нараховані бали у рейтингову систему оцінювання.

При визначенні переможців змагань слід дотримуватись вимог пункту 5.4 Положення, зокрема вимоги, що «переможцем не може бути учасник, який за сумарним результатом виступів на всіх обов’язкових турах набрав менше, ніж третину від максимально можливої сумарної кількості балів».

У разі виникнення суперечливих питань учні можуть подати заяву на апеляцію, але розгляд її не означає обов’язкову зміну оцінки.

Після закінчення роботи журі по кожному з турів заповнюється підсумковий протокол, який підписується всіма членами журі.

Звіти про проведення ІІІ етапу разом із текстами завдань ІІІ етапу з розв’язками та заявки на участь команд у ІV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології слід подати на адресу Інституту модернізаціїі змісту освіти: 03035, м. Київ, вул. В. Липківського, 36, к.214, відділ організації конкурсів і подій, а також до оргкомітету Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології (за місцем проведення) до 5 березня 2016 року.